Мідний і залізний купорос: різниця, пропорції, коли чим обробляти
Коротка відповідь
Мідний купорос — фунгіцид і бактерицид: парша, моніліоз, кучерявість персика, мільдью, бактеріози. 50–100 г на 10 л.
Залізний купорос — насамперед проти лишайників і мохів на корі, плюс залізо й підкислення ґрунту. Як фунгіцид слабкий. 300–500 г на 10 л (3–5%).
Це не взаємозамінні препарати. І в одному баку вони не змішуються — ніколи.
Обидва продаються в схожих пакетиках, обидва звуться «купорос», обидва — сині чи зеленуваті кристали. І щороку хтось обробляє паршу залізним купоросом, дивується, що не спрацювало, і робить висновок «хімія не працює». Насправді не спрацювало рівно те, що й мало не спрацювати: у цих двох речовин спільна тільки друга половина назви.
Це не «два види купоросу» — це два різні метали
Слово «купорос» в українській і латинській традиції означає просто кристалогідрат сульфату — сіль сірчаної кислоти з водою в кристалі. Який саме метал у цій солі — і визначає все інше.
Найпростіший спосіб не переплутати пакетики — подивитись на самі кристали. Різницю видно без жодних підписів:
Мідний купорос. Насичений синій, кристали великі й гранчасті, помітно блищать на зламі.Залізний купорос. Блідий сіро-зелений, гранули значно дрібніші. На злежаному може віддавати жовтизною — це вже почалось окислення.
Мідний купорос
Залізний купорос
Формула
CuSO₄ · 5H₂O
FeSO₄ · 7H₂O
Колір кристалів
Яскраво-синій, насичений
Блідо-зеленуватий, іноді сірувато-жовтий на злежаному
Головна робота
Фунгіцид і бактерицид широкого спектра
Лишайники, мохи, підкислення ґрунту, дефіцит заліза
Проти грибків
Сильний, мультисайтова дія — резистентність практично не розвивається
Слабкий, радше побічний ефект
Робоча доза
50–100 г на 10 л
300–500 г на 10 л
Температурні межі
+5…+30 °C
+5…+25 °C
Тривалість дії
близько 14 днів
близько 10 днів
Клас токсичності
III (помірно небезпечний)
III (помірно небезпечний)
Різниця в дозах у п'ять разів — не примха, а прямий наслідок різної природи дії. Мідь працює як клітинна отрута для грибка й бактерії: іони проникають у клітину збудника й блокують ферменти. Тому її треба мало, і саме тому вона однаково б'є по десятках різних збудників — це так звана мультисайтова дія, до якої гриби майже не виробляють стійкості. Залізо ж діє переважно як їдкий агент: обпалює слань лишайника, руйнує мох, підкислює поверхню. Щоб цього досягти, потрібна на порядок вища концентрація.
Мідний купорос: коли, у якій дозі й у якій формі
Задача
Форма й доза
Коли
Профілактика, обробка ран і зрізів
Мідний купорос 50–100 г на 10 л
Після обрізки, по голому дереву
Викорінююча по сплячих бруньках
Бордоська суміш 3%: 300 г купоросу + 300 г вапна на 10 л
Рано навесні до розпускання бруньок або пізно восени
Обробка по зеленому листю
Бордоська 1%: 100 г купоросу + 100 г вапна на 10 л
За вегетації, зранку або надвечір, не в спеку
М'якша альтернатива по листю
Косайд 2000 (гідроксид міді) 25–35 г на 10 л
За вегетації, коли потрібна мідь без ризику опіку
Дози — з каталогу препаратів DAR Garden для присадибного застосування. Звірте етикетку своєї упаковки перед обробкою: норми відрізняються між фасуваннями й виробниками, і етикетка завжди головніша.
Чому по листю не можна чистим купоросом
Розчин мідного купоросу кислий. По голій корі це не проблема — вона груба й мертва зовні. По живому листку кислота дає опік: спершу дрібні бурі цятки, за кілька днів — некрози й передчасне опадання. Тому за вегетації мідь застосовують нейтралізованою: або вапном у складі бордоської суміші, або вже у вигляді гідроксиду міді в готових препаратах.
Мідь накопичується в ґрунті — і це не дрібниця
На відміну від більшості сучасних фунгіцидів, мідь не розкладається. Вона осідає в ґрунті й лишається там роками, поступово пригнічуючи дощових черв'яків і ґрунтову мікрофлору. У старих виноградниках і садах, де мідь лили десятиліттями, це реальна проблема з врожайністю. Практичний висновок: мідь — інструмент для двох-трьох обробок на рік у ключові моменти, а не «поллю щомісяця про всяк випадок». Черв'яки теж мають профспілку.
Залізний купорос: за що його насправді цінують
Головна й найчесніша сфера застосування — лишайники й мохи на корі. Сірувато-зелені нарости на старих яблунях і грушах самі по собі дерево не паразитують, але тримають під собою вологу й дають притулок дрібним шкідникам, а на молодій корі заважають потовщенню. Обприскування 3–5% розчином по голому дереву восени або рано навесні висушує їх, і за два-три тижні вони відлущуються самі, часто після першого дощу.
Ось із чим працює залізний купорос: листуватий лишайник упереміш із мохом на грубій корі. Мідь тут майже не допоможе — потрібна не отрута для грибка, а їдка концентрація, яка висушить слань.
Лишайники й мохи на корі: 300–500 г на 10 л, рясно, по голому дереву.
Виноград: традиційна осіння й ранньовесняна обробка лози та ґрунту під нею; заодно на пару днів затримує розпускання бруньок, що іноді рятує від поворотних заморозків.
Хлороз від нестачі заліза (молоде листя жовтіє, а жилки лишаються зеленими): тут потрібні зовсім інші, дуже слабкі концентрації по листю — і краще брати не купорос, а хелат заліза, який засвоюється значно повніше.
Підкислення ґрунту під гортензії, рододендрони, лохину.
Чому залізний купорос лишає іржаві плями
Двовалентне залізо на повітрі окислюється до тривалентного — тієї самої іржі. Тому робочий розчин готують безпосередньо перед обробкою й не лишають на завтра: за ніч він перетворюється на рудувату каламуть, у якій діючої речовини вже майже немає. І готуйте його тільки в пластиковому чи емальованому посуді — в оцинкованому й алюмінієвому починається реакція з самим відром. Плями на плитці, доріжці й одязі відмиваються погано, тож про фартух подумайте заздалегідь.
Не тримайте дози в голові
У DAR Garden понад тисяча препаратів із дозами, температурними межами й строками очікування. Додаток одразу показує, що з чим не можна змішувати в баку, і підбирає засіб під конкретний діагноз, фазу рослини та вашу погоду.
10 AI-діагнозів на місяць — безкоштовно, без картки.
Бордоська суміш: порядок змішування вирішує все
Бордоська — це мідний купорос, нейтралізований вапном. Вапно тут не наповнювач: воно знімає кислотність (щоб не палило листя) і «приклеює» мідь до поверхні, через що суміш тримається на корі значно довше за чистий купорос.
І це той рідкісний випадок у садівництві, де порядок дій важливіший за пропорції.
Розчиніть купорос у 5 л теплої води — у пластиковому або емальованому посуді. Не в оцинкованому й не в алюмінієвому.
Окремо погасіть вапно в інших 5 л — отримаєте вапняне молоко. Процідіть його через марлю: нерозчинені грудочки заб'ють форсунку.
Вливайте розчин купоросу У вапняне молоко — тонким струменем, безперервно помішуючи. Саме в цьому напрямку. Навпаки — і суміш згорнеться пластівцями, які осядуть на дно й заб'ють обприскувач.
Перевірте колір. Правильна суміш небесно-блакитна й непрозора. Зеленувата або прозора — вапна замало, розчин кислий, по листю лити не можна.
Перевірте цвяхом. Опустіть чистий залізний цвях на хвилину. Почервонів, укрився мідним нальотом — додайте вапняного молока й перевірте ще раз.
Використайте того ж дня. Бордоська не зберігається: за ніч вона розшаровується й втрачає властивості.
Наш сад: готова бордоська йде в бак. Ллємо тільки через сітку-фільтр — для бордоської це критичніше, ніж для будь-якого іншого препарату: непроціджене вапняне молоко забиває форсунку за перші ж хвилини, і замість обприскування ви півгодини продуваєте розпилювач. І готують її під саму обробку: до завтра вона розшарується.
Концентрація
Скільки на 10 л
Коли
1%
100 г купоросу + 100 г вапна
По зеленому листю за вегетації
3%
300 г купоросу + 300 г вапна
Тільки по голому дереву: до розпускання бруньок або пізно восени
Що з чим категорично не можна
Мідевмісні препарати — найконфліктніші мешканці полиці із засобами захисту. Ось прямі заборони з каталогу DAR Garden:
Препарат
НЕ змішувати в баку з
Мідний купорос
Скор, Хорус, Топаз, біостимулятори (Регоплант, Стимпо та аналоги)
Бордоська суміш
Скор, Хорус, Топаз, Актара, біостимулятори
Залізний купорос
Мідний купорос, бордоська суміш, Тіовіт Джет
Карбамід (сечовина)
Бордоська суміш, мідний купорос, Кальциніт
Логіка за цим списком проста. Мідь у лужному чи кислому середовищі руйнує діючі речовини сучасних системних фунгіцидів — тобто ви платите за Хорус, а виливаєте воду. Залізо й мідь у спільному розчині дають нерозчинні сполуки і взаємно осаджуються. Карбамід із міддю — той самий випадок осаду. А біостимулятори мідь просто інактивує: жива органіка й важкий метал в одному баку не уживаються.
Практичне правило, яке закриває всі ці випадки одразу: мідевмісні препарати ведуть окремою обробкою. Що з чим реально сумісне, ми розібрали окремо.
П'ять типових помилок
Взяти залізний купорос замість мідного «бо був у сараї». Проти парші, моніліозу й мільдью він майже не працює. Ви витратите вечір і отримаєте нуль.
Влити вапно в купорос, а не навпаки. Суміш згортається пластівцями і забиває обприскувач. Класична причина зіпсованого вечора.
Обробити міддю в спеку. За температури понад 30 °C ризик опіку різко зростає, особливо на кісточкових і молодому прирості. Оптимум — +5…+30 °C, зранку або надвечір.
Розвести в металевому відрі. Оцинковане й алюмінієве вступають у реакцію з розчином. Тільки пластик або емаль.
Лити мідь щомісяця «для профілактики». Вона не розкладається й накопичується в ґрунті. Дві-три обробки на рік у ключові моменти — і цього достатньо.
Техніка безпеки — не формальність
Обидва купороси мають III клас токсичності. Респіратор, окуляри, рукавички, закритий одяг — обов'язково, особливо у високих осінніх концентраціях. Не обробляйте біля відкритих водойм: мідь дуже токсична для риб і водяних безхребетних. Залишки розчину не зливайте в каналізацію й не виливайте під одне й те саме дерево з року в рік.
Підсумок: як обрати за 10 секунд
На дереві були плямистості, гнилі, парша, моніліоз, мільдью → мідь. Восени й рано навесні — бордоська 3%, за вегетації — 1% або Косайд.
Кора заросла сірувато-зеленим, є мох → залізний купорос 300–500 г на 10 л по голому дереву.
Виноград восени → залізний купорос, традиційно й перевірено.
Просто «щоб продезінфікувати сад восени», без конкретної історії хвороб → карбамід 500–700 г на 10 л: дешевше, безпечніше для ґрунту й не накопичується.
Молоде листя жовтіє між зеленими жилками → це хлороз, і тут потрібен не купорос, а хелат заліза по листю.
А якщо ви не впевнені, що саме на дереві — не вгадуйте препарат за назвою хвороби з інтернету. Зробіть два фото — загальний вигляд і макро — і хай діагноз поставить той, хто бачить і кору, і погоду за останні десять днів.
Часті запитання
Чим мідний купорос відрізняється від залізного?
Це різні речовини з різними задачами, і замінити одну одною не можна. Мідний купорос (сульфат міді) — справжній фунгіцид і бактерицид широкого спектра: він працює проти парші, моніліозу, кучерявості персика, мільдью, бактеріозів. Залізний купорос (сульфат заліза) як фунгіцид значно слабший; його головна робота — вибивати лишайники й мохи з кори, підкислювати ґрунт і закривати дефіцит заліза. Звідси й різниця в дозах: мідного беруть 50–100 г на 10 л, залізного — 300–500 г на 10 л, тобто вп'ятеро більше. Якщо на дереві плямистості й гнилі — беріть мідь. Якщо кора заросла сірувато-зеленим — залізо.
Скільки грамів мідного купоросу на 10 літрів води?
За каталогом DAR Garden — 50–100 г на 10 л води для профілактичної обробки й обробки ран та зрізів. Це приблизно 0.5–1% розчин. Для сильнішої викорінюючої обробки по голому дереву восени або рано навесні частіше беруть не чистий мідний купорос, а 3% бордоську суміш: 300 г купоросу плюс 300 г негашеного вапна на 10 л. Вапно тут не для об'єму — воно нейтралізує кислотність розчину і тримає мідь на корі значно довше. Перед обробкою обов'язково звірте етикетку своєї упаковки: норми відрізняються між фасуваннями й виробниками.
Як правильно приготувати бордоську суміш?
Порядок змішування критичний, і саме на ньому найчастіше помиляються. Розчиніть купорос у 5 л теплої води в пластиковому або емальованому посуді — не в оцинкованому чи алюмінієвому. Окремо погасіть вапно в інших 5 л, отримавши вапняне молоко, і процідіть його. Далі повільно, тонким струменем і безперервно помішуючи, вливайте розчин купоросу У вапняне молоко — саме в такому напрямку, ніколи навпаки. Готова суміш має бути небесно-блакитною й непрозорою; якщо вона зеленувата або прозора, вапна замало, розчин кислий і обпече листя. Перевірка стара, але надійна: опустіть у розчин залізний цвях на хвилину. Почервонів, укрився мідним нальотом — додайте вапна. Готують суміш безпосередньо перед обробкою і використовують того ж дня.
Чи можна змішувати мідний і залізний купорос в одному баку?
Ні. У каталозі DAR Garden залізний купорос має пряму заборону на змішування з мідним купоросом, бордоською сумішшю і Тіовітом. Сенсу в такій суміші теж немає: у них різні задачі й різні робочі концентрації, тобто в спільному баку один із двох гарантовано буде або в надлишку, або в недостатній дозі. Мідний купорос і бордоська суміш, зі свого боку, несумісні зі Скором, Хорусом, Топазом, Актарою і біостимуляторами на кшталт Регопланту та Стимпо — мідь просто руйнує їхні діючі речовини. Правило, яке рятує від усіх цих випадків одразу: мідевмісні препарати ведуть окремою обробкою.
Чи можна обприскувати мідним купоросом по листю?
Чистим мідним купоросом — ні, він кислий і дає опік. По зеленому листю працюють нейтралізованими формами: 1% бордоською сумішшю (100 г купоросу плюс 100 г вапна на 10 л) або готовими мідними препаратами на кшталт Косайду 2000, 25–35 г на 10 л. Але й вони мають температурні межі: за температури понад 30 °C мідь по листю не застосовують — ризик опіку різко зростає, особливо на кісточкових і на молодому прирості. Оптимальний діапазон за каталогом — від +5 до +30 °C, а обробляти краще зранку або надвечір. Концентровані розчини міді (3%) — тільки по голому дереву, коли листя вже немає або ще немає.
Дози, температури й несумісності — в одному місці
DAR Garden тримає понад тисячу препаратів із дозами, температурними межами, строками очікування та перевіркою бакових сумішей. Ставите діагноз за фото — і одразу отримуєте, чим обробляти саме вашу культуру в її поточній фазі й чого з цим не можна змішувати.
Автор: Андрій, засновник DAR Garden — веде три сади й великий город на Київщині. Реальні фото, діагнози AI та результати обробок — у публічному щоденнику «Живий сад».
Правильного металу вашому саду! 🔵
Мідь і залізо — обидва в таблиці Менделєєва. Але тільки один із них цікавить паршу.
